У наших багатоквартирних будинках проживає близько 34 мільйонів людей — це 80 % населення держави. При цьому житловий фонд перебуває в занедбаному, а часто і аварійному стані. Більшість багатоквартирних будинків побудовані ще у 1950-90 рр., а тому кожен третій з них потребує капітального ремонту. Чимало проблем пов’язані з якістю комунальних послуг, які надаються мешканцям будинків, серед них тепло- і водопостачання, каналізація. Приблизно третина труб в мережах потребують негайної заміни. Тому в багатьох містах взимку температура в кімнатах часто буває нижчою за нормативну. Роками точаться суперечки про те, хто має опікуватися цими проблемами, і на чиї плечі має лягти фінансовий тягар покращення стану житлового фонду України...

Майже усі квартири у багатоквартирних будинках приватизовані, а нежитлові приміщення мають приватних власників. За законом, власникам квартир та нежитлових приміщень у  багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир та власників нежитлових приміщень. За Конституцією та Цивільним кодексом України обов'язок з утримання майна покладається на його власника.

Втім, мешканці здебільшого не відчувають себе відповідальними за утримання спільної власності. Така позиція є спадком радянського періоду історії, коли поколіннями населення “запитувало” за ремонти будинків з органів влади. Наслідок — психологія утриманців, стійка впевненість у тому, що за будинок відповідає ЖЕК або держава, але не мешканці цього будинку. Одним з проявів відсутності почуття власника є нехтування цінностями, що складають частину майна кожного з нас, надписи на стінах будинків та ліфтів, гори сміття, лампочки, які постійно викручують у під'їздах самі ж мешканці будинку тощо.

Звичайно, думка мешканців про те, що держава не може лишити їх зараз сам на сам з усім комплексом проблем ЖКГ, має реальне підґрунтя — за роки незалежності, та і у радянські часи наші багатоквартирні будинки не отримували належного догляду, проблеми накопичувалися і зараз капітальний ремонт окремо взятого будинку чи житлового комплексу просто фізично неможливо розв'язати за рахунок одних тільки мешканців. Якщо б усі роки, протягом яких нас привчали до того, що держава про все попіклується, ми знали, чим це обернеться у двохтисячних, ми могли б потроху збирати власні кошти, робити ремонти зношених мереж чи покрівель поступово. Але, сталося як сталося, і нині усі негаразди котяться сніжною лавиною на голови багатостраждальних власників, а стан справ такий, що нам або потрібно спробувати зупинити цю лавину тими засобами, які ми маємо, або змиритися з думкою, що через кілька років ми будемо поховані у кучугурах проблем, що не матимуть розв'язання.

Очевидною є необхідність створення інституту ефективних власників житла в Україні, формування у свідомості мешканців почуття відповідальності за утримання будинків, мобілізації для відновлення житлового фонду. Це перший, найважливіший, крок.

Якщо кожний з нас відчує себе по-справжньому відповідальним, він почне думати над нейтралізацією проблеми замість того, щоб шукати винних, продовжуючи небезпечну бездіяльність. Та і діалог з владою вести набагато простіше, якщо ти виступаєш не у ролі гнівного скандаліста, який вміє працювати лише голосом, а у ролі людини, яка дійсно щось робить.

У цій статті я хочу поговорити не про те, що має зробити держава для кожного з нас — про це вже сказано багато, і, мабуть, буде сказано ще більше. Я пропоную поговорити про те, що кожний з нас може зробити для того, щоб покращити умови свого проживання вже сьогодні.

Зараз Україна проходить стадію реформування ЖКГ. Одним з напрямків цієї реформи є формування інституту ефективного відповідального власника житла через створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.

«Муніципальна програма врядування та сталого розвитку» ПРООН (ПРООН/МПВСР) надає підтримку проектам ОСББ, спрямованим на вирішення пріоритетних проблем багатоквартирних будинків. Досвід Проекту успішно поширюється в містах-партнерах, які застосовують механізм Програми без фінансової допомоги проекту (тобто кошти на виконання робіт частково збирають мешканці, а частково — органи місцевого самоврядування, а ПРООН/МПВСР надає організаційну та технічну підтримку).

ПІДХІД ДО МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ

ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Досвід Проекту свідчить, що залучення мешканців будинків, як повноправних членів громади, відкриває величезний ресурсний потенціал для розв’язання наболілих проблем житлового фонду. В усьому світі все ширше використовується підхід залучення громади – людей, об’єднаних спільною проблемою,  - на основі механізму самодопомоги та самоорганізації.

Залучення членів громад, як активних господарів власного житла, а не пасивних споживачів послуг ЖЕКів, відкриває нові можливості для вирішення проблем ЖКГ.

ОСББ є організаційно-правовою формою, яка найбільш вдало допомагає мешканцям вирішувати конкретні завдання експлуатації та обслуговування багатоквартирних будинків.

Щоб допомогти органам місцевого самоврядування у містах-партнерах сприяти збільшенню кількості новостворених об’єднань, Проект використовує метод соціальної мобілізації, який довів свою ефективність у глобальному контексті у вирішенні питань людського розвитку. Соціальна мобілізація — це приведення громади у стан (організаційний, ментальний), в якому вона здатна вирішити проблеми із використанням власних ресурсів. Серед іншого — це зміна способу мислення кожної людини, направлена на те, щоб люди об'єдналися та використали свій прихований потенціал, допомогли собі самі.

Метод соціальної мобілізації базується на припущенні, що люди здатні самостійно реалізовувати багато проектів для власного благополуччя. Проте, як правило, вони рідко збираються, щоб розкрити свою колективну силу, оскільки їм не вистачає досвіду та ресурсів для того, щоб об'єднатися та стати єдиною силою.

Наш Проект допомагає це зробити. Але для того, щоб ваше звернення про допомогу могло бути розглянуте та задоволене, воно має бути належним чином оформлене.

МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ ГРОМАД

ПРООН/МПВСР підтримує проекти громад в 29 містах-партнерах в Україні для сприяння управлінню за широкої участі громадян. Організація, яка звертається за допомогою до ПРООН/МПВСР, повинна:

відповідати критеріям відбору, тобто продемонструвати інституційну зрілість, яка включає належну реєстрацію її як юридичної особи, регулярність проведення зборів, фінансову спроможність. Члени організації методом спільного планування визначають пріоритети розвитку їх організації і пріоритетну задачу

підготувати проектну заявку, а саме:

- залучити до роботи особу, компетентну в технічних питаннях;

- сформувати функціональну групу з членів громади, які займуться підготовкою і реалізацією запропонованого проекту;

- визначити вартість проекту через проведення тендеру (серед потенційних виконавців робіт — підрядників);

- підготувати проектну заявку функціональною групою використовуючи типову форму проектної заявки, в якій зазначено розподіл витрат між партнерами. За умовами ПРООН/МПВСР 10% вартості проекту, який ви хочете реалізувати, вносять члени організації громади, 45% - міська влада, 45% - ПРООН/МПВСР

узгодити проект із партнерами. Для цього громада спочатку подає заявку до відділу виконкому міської ради, який вирішує питання про надання допомоги членам громади. Далі комісія з відбору проектних заявок виконкому розглядає та погоджує заявку. Потім  спеціалісти ПРООН/МПВСР оцінюють проект і, за умови надання позитивного висновку, Комітет зі схвалення проектів ПРООН/МПВСР розглядає ваш проект у цілому

Хай вас не лякає ця процедура, яка може видатись недосвідченому запитувачу досить складною. Усе не так тяжко, як видається на перший погляд, і сотні конкурсантів в України без особливих складностей пройшли цю процедуру.

ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТУ

Отже, ви усе зробили правильно, і прийнято рішення про задоволення заявки. Тепер можна приступати до реалізації проекту. Як це має відбуватися?

Крок 1. Міська рада (виконком — якщо він є юридичною особою) переказує власний внесок на рахунок ПРООН.

Крок 2. ПРООН підписує угоди з громадами.

Крок 3. Громади отримують перший транш від ПРООН.

Крок 4. Організація громади укладає договір підряду з компанією, яка була обрана тендерним комітетом для виконання проекту.

Крок 5. Муніципальний відділ підтримки допомагає організації громади здійснювати контроль за якістю товарів, робіт та послуг.

Крок 6. ПРООН виконує переказ коштів другого траншу після отримання звітного пакету документів від організації громади/мережі про використання коштів першого траншу та виконання зобов’язань.

Крок 7. ПРООН виконує переказ коштів третього (останнього) траншу після отримання й перевірки інформації про використання другого траншу та виконання громадою інших зобов’язань, передбачених угодою.

ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ПРОЕКТУ

Організація проводить громадський аудит проекту — процес завдяки якому члени громади можуть ознайомитись з документами, що підтверджують повне і якісне виконання робіт по проекту. Організація повинна забезпечити  публічну демонстрацію результатів реалізації проекту. Громада проводить документування та розповсюдження досвіду та інформації. Час від часу організація здійснює спільне оцінювання своєї діяльності. Організація забезпечує сталість результатів проекту (їх постійне утримання і обслуговування).

УСПІХ ОСББ «ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНА, 45»

ОСББ, розташоване по вулиці Інтернаціональній, 45 в місті Саки (АР Крим) створено в 2006 році за ініціативою мешканців будинку. До речі, створенню ОСББ в місті сприяла співпраця з проектом ПРООН/МПВСР, який проводив навчання, надавав консультаційну підтримку ініціативним мешканцям. 

Багатоквартирний будинок на вул. Інтернаціональна, 45 був зданий в експлуатацію в 1986 році, утримувався ЖЕКом, який не проводив капітальний ремонт більше 22 років. Мешканці збирали внески на обслуговування будинку, втім вирішити глобальні проблеми самотужки було важко.  Дахи над входами до під’їздів протікали. Вода та сніг потрапляли в підвал та на стіни, спричиняли появу іржі, грибків, а також псували металеві елементи конструкції будинку. В 2009 році на загальних зборах мешканці визначили це як найбільшу проблему будинку, і ОСББ звернулось до Проекту ПРООН/МПВСР з проханням підтримати проект капітального ремонту у під’їздах на рівні цоколя.

Відповідно до умов угоди з ПРООН/МПВСР було проведено тендер на виконання робіт серед підрядних організацій. Контролювала реалізацію проекту робоча група, що складалася з правління та членів об’єднання.

Реалізація проекту надала мешканцям натхнення. За власні кошти співвласників проведений ремонт усіх сходових клітин на всіх поверхах за прикладом перших поверхів, які були відремонтовані при реалізації Проекту, замінено всі труби та каналізаційні виводи з будинку, в під’їздах встановлено домофони, разом з міською радою проведено капітальний ремонт даху. При цьому розмір членських внесків не змінювався з 2006 року і становить 60 коп./м² на місяць.

ОСББ утримує два ліфти, 2 лампи вуличного освітлення та освітлення в коридорах. Мешканці будинку користуються чіп-ключами для  ліфту (1 поїздка коштує 10 копійок).

За словами голови ОСББ Валентини Тась, після капітального ремонту у мешканців покращилось ставлення до будинку, з’явилось бажання щось робити. Люди за власною ініціативою саджають квіти навколо будинку та доглядають за ними. Більш того, коли підвал став чистим і сухим, мешканці зрозуміли, що його можна здавати в оренду. Сьогодні ОСББ здає підвали (350 м²) двом підприємцям, які провели якісний ремонт, обладнали приміщення за рахунок орендної плати та навіть облаштували офіс для керівництва ОСББ. Сьогодні орендна плата для підприємців становить 8 грн./м² на місяць. Дохід, отриманий за рахунок здачі у оренду нежитлових приміщень будинку, використовується для інших покращень.

ВИСНОВКИ

Механізм залучення мешканців до розв’язання проблем громад є надзвичайно ефективним. Механізм повністю засвоєний містами Рівне, Новоград-Волинський (Житомирська область), Івано-Франківськ, Кіровське (Донецька область), Вознесенськ та ін. По-перше, цей механізм дозволяє вирішувати пріоритетні проблеми мешканців, завдяки чому кошти мешканців та місцевого бюджету витрачаються більш ефективно, а мешканці стають більш задоволені діями місцевої влади. По–друге, так як мешканці вносять власні фінансові ресурси, вони активніше контролюють витрачання коштів та більш дбайливо ставляться до майна, яке є їх спільною власністю. По-третє, коли громада об’єднується по-справжньому, з’являється резервний потенціал, ресурси. Такі громади є більш продуктивними, адже в у людей формується не лише довіра один до одного, з’являються лідери, здатні організувати певні заходи та контролювати їх виконання, люди починають вірити у власні сили як господарів, що найважливіше.