Опубліковано аналітичний документ «Підведення підсумків та погляд у майбутнє. Аналіз результатів та досягнень проекту ПРООН «Муніципальна програма врядування та сталого розвитку» за період  2004 – 2013 рр., у якому проаналізовано досвід 9-річної роботи проекту. В дослідженні описано результати роботи проекту на трьох рівнях — на рівні громад, муніципальному та національному, а також  проаналізовано уроки, отримані в результаті реалізації проекту.

Проект Програми розвитку ООН «Муніципальна програма врядування та сталого розвитку» (ПРООН/МПВСР) реалізовувався за підтримки Швейцарської Конфедерації, Уряду Канади та Посольства Королівства Норвегія в України. Проект був започаткований  у квітні 2004 року з метою сприяння демократичному врядуванню та покращенню якості життя у містах України. Проект працював на національному, муніципальному рівнях та рівні громади. Основною метою проекту ПРООН/МПВСР була розбудова спроможності місцевих громад та муніципалітетів співпрацювати та реалізовувати заходи для зміцнення місцевого соціально-економічного та екологічного врядування для сталого розвитку.

Після 9 років діяльності в Україні проект «Муніципальна програма врядування і сталого розвитку» добігає свого завершення. За цей час напрацьовано багато дієвих практик та засвоєно декілька корисних висновків, зокрема:

I. Без інституціоналізації підходів та інтерналізації механізмів проекту неможливо забезпечити сталість його результатів.

Мова йде насамперед про підхід до місцевого розвитку із залученням громад, створення інституційних структур підтримки (Муніципальні відділи підтримки та Муніципальні ради сталого форуму) та механізмів співфінансування. Формування інституцій та інтерналізація підходів – тривалий процес, що  вимагав кропіткої роботи. Однак сьогодні МВП діють та є сталими у містах-партнерах. Деякі з них стали ресурсними центрами сталого розвитку, а муніципальні координатори – ресурсними особами-експертами у сфері мобілізації громад, впровадженні підходу до місцевого розвитку із залученням громади, навчання членів громад. У деяких містах МВП почали функціонувати як осередки залучення міжнародних та національних інвестицій.

Підхід до місцевого розвитку з залученням громад є невід’ємною частиною стратегічних документів розвитку у містах Вознесенськ, Новоград-Волинський, Івано-Франківськ, Рівне та Долина, а принцип співфінансування поширився як загальноприйнята практика підтримки проектів громад у 16 містах-партнерах проекту. Доведено: там, де місцеві мешканці вносять власні кошти, вони у майбутньому утримують проекти у належному стані, слідкують за роботами підрядника й особисто переймаються результатами. Люди відчувають особисту причетність до створеного майна, тому більш свідомо ставляться до нього. На національному рівні Міністерство регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства перейняло такий підхід і насамперед стало виділяти кошти на житлово-комунальне господарство тим містам, де мешканці готові співфінансувати такі проекти і де створені ОСББ.

II. Важливість «точок зростання» як осередків нового громадянського мислення

Метою проекту було не так покращення якості життя мешканців міст, як створення дієздатної і свідомої громади – рівноправного партнера місцевої влади. Шляхом написання проектів, відбору підрядника, контролю виконання робіт та витрати ресурсів мешканці не лише навчались разом працювати, а й брати активну участь у діалозі з міської радою, організаціями надання послуг, казначейством тощо. Отже, завдяки роботі проекту формувались суспільні «точки зростання», осередки громадянського суспільства та економічної активності. Саме такі «точки зростання» є необхідними для поступової зміни суспільної ментальності від зневіри до віри у власні сили та дії, до якісно нового осмислення власного життя і власної  ролі у суспільстві. Без такої зміни мислення громадян реформи житлово-комунального господарства та місцевого самоврядування неможливі.

III. Упровадження інновацій та електронного врядування як інструмент підвищення ефективності місцевої влади

У ході свої роботи проект ПРООН/МПВСР сприяв поширенню елементів електронного врядування та використання інформаційно-комунікаційних технологій для покращення діалогу між місцевою владою та громадянами. Сьогодні відчувається значний попит серед міських рад на знання та допомогу у сфері запровадження електронного врядування та використання нових технологій для налагодження двостороннього діалогу на всьому циклі розробки, впровадження й оцінки місцевої політики. Долучення України  до Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» є свідченням зростаючого інтересу з боку Уряду України до цієї тематики. Отже, ця сфера видається перспективною для залучення міжнародної технічної допомоги.

IV. Питання енергоефективності житлових будинків залишається одним із пріоритетів муніципального управління

Значні труднощі реформування житлово-комунального господарства пов’язані з низьким рівнем енергоефективності в будівлях, які споживають понад 30% кінцевої енергії. Насамперед це багатоквартирні житлові будинки, в яких проживають 34 млн. українців. Підвищення енергоефективності житлових будинків може відбуватися тільки в комплексі зі створенням ефективного власника житла через об’єднання мешканців у ОСББ. Розпочата проектом ПРООН/МПВСР практика підтримки ОСББ та впровадження енергоефективних проектів громад вважається пріоритетом для міст-партнерів та Уряду України. Тому цьому питанню варто приділяти більше уваги в подальших проектах міжнародної технічної допомоги в Україні.

V. Міжмуніципальна співпраця –  важливий інструмент вирішення проблем сталого розвитку на місцевому рівні

Рішення проблем сталого розвитку часто вимагає спільних дій, адже ці проблем можуть виходити за межі одного населеного пункту. Саме в таких випадках міжмуніципальна співпраця стає не просто бажаною, а необхідною. Зокрема, в рамках проекту був реалізований пілотний проект для подолання проблеми поводження з твердими побутовими відходами у Тульчинському районі. Проект  надзвичайно цікавий і актуальний в українському контексті, зважаючи на відсутність національної стратегії поводження з ТПВ та низьку увагу українського законодавця до питань міжмуніципальної співпраці. Його результати свідчать про те, що міжмуніципальна співпраця часто є прагматичною відповіддю на виклики, які стоять перед муніципалітетами, зокрема, у сфері надання певних послуг

(наприклад, утилізації відходів, водопостачання, транспорту та економічного розвитку). З розвитком процесів децентралізації та передачею більших повноважень органам місцевого врядування в Україні інтерес до міжмуніципальної співпраці та потреба її підсилення тільки зростатиме.

Повний текст публікації наведено далі. 

Для отримання детальнішої інформації звертайтесь до Галини Смірнової, спеціаліста з моніторингу та зовнішніх зв'язків за тел. (044) 584-34-75 або електронною поштою: galyna.smirnova at undp.org.ua